Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Пикник, Крокус Сити Холл, наркотики, кодеин, меф - эти слова просто настоящая музыка для моего грызла. Все началось с того, что я решил себя побаловать и забил на все проблемы. Жизнь катилась, а я решил оторваться по-полной на концерте своей любимой группы. И чтобы сделать этот опыт еще ярче, я решил несколько закладок шмолнуть. Правда, долго искал подходящего дилера, но наконец-то нашел надежного поставщика.
Так я и пришел на идею интраназального введения кодеина. Ведь что может быть лучше, чем насладиться группой и одновременно ощутить мощное действие наркотика? Мое сердце бешено колотилось, когда я сделал первый вдох, и уже через несколько минут я почувствовал, как меня захватывает безумие.
Я пристально наблюдал за зрителями, которые мельтешили возле сцены, и в то же время мой разум был погружен в необъятную сферу музыки. Странные люди с гибкими телами и блестящими глазами взаимодействовали с атмосферой, словно венец сотворенного ими искусства. Они окружали меня, и я ощущал, что мы все сошлись вместе в одной точке времени и пространства.
Играли они потрясающе, каждая нота пронизывала мою душу. Я покоился на звуках, а вокал проникал в самые глубины моей сущности. Не мог не заметить, какся особенно тепло светились глаза певца, когда он исполнял особенно трогательные композиции. Мое сердце трепетало в унисон с мелодиями, а мозг кипел от эйфории наркотиков.
Время казалось остановившимся. Я забыл о реальности и тонул в музыкальном тумане. Мои друзья, с которыми я пришел, казались далекими фигурами, они даже не смущали меня своими попытками достать меня из этого захватывающего мира.
Так я провел несколько часов, погруженный в виртуальные пейзажи группы Пикник, ощущая каждую их ноту и каждую дрожь вокала. Тем временем, мой мозг продолжал плавать в океане наркотического действия. Я чувствовал себя невероятно сильным и непобедимым, готовым завоевать мир.
Но вскоре концерт закончился, и я вновь оказался в реальности. Очнувшись от наркотического опьянения, я почувствовал, что мир был таким же серым и унылым, как был раньше. Но я знал, что музыка и наркотики могут сделать его ярче и интереснее.
Так закончился мой опыт понюхать кодеин перед концертом группы Пикник в Крокус Сити Холл. Не могу сказать, что я совсем пожалел об этом решении. Все-таки, на мгновение я почувствовал себя частью этого великого искусства. Ведь музыка - это самое настоящее наркотическое воздействие на душу и тело. И я уверен, что магия этого искусства способна перенести нас в иные миры и позволить забыть о повседневных проблемах.
